Володимирівська гімназія - ХАРЧУВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Нові норми та порядок організації харчування у закладах освіти (постанова КМУ від 24.03.2021 № 305)

«Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку".

Порядок організації харчування в закладах дошкільної освіти

1.Визначено способи організації харчування

Спосіб 1. Заклад освіти, тобто працівники, що входять до штатного розпису закладу, самостійно готують та реалізовують готові страви.

Спосіб 2. Харчування організовує постачальник харчових продуктів та/або послуг з харчування — кейтеринг або аутсорсинг. Працівники їдальні (харчоблоку), буфету не входять до штатного розпису закладу.

У дитсадках кейтеринг можна застосувати, якщо немає харчоблоку. Як виняток, можна організувати кейтеринг на час проведення ремонтних робіт — реконструкції, капітального ремонту тощо харчоблоку закладу та ремонту чи придбання технологічного обладнання, що використовується на харчоблоці закладу.

2.Визначено режим харчування

Режим (кратність) харчування визначено у пункті 16 Порядку. Його можна організовувати:

одноразово — сніданок;
дворазово — сніданок та обід;
триразово — сніданок, обід та підвечірок або вечеря;
чотириразово — сніданок, обід, підвечірок, вечеря;
п’ятиразово — сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря.

Режим (кратність) харчування залежить від режиму роботи закладу.

У державних (комунальних) ЗДО тривалість сніданку, другого сніданку, підвечірку і вечері повинна становити не менше ніж 20 хвилин, обіду — 25–30 хвилин.

Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час з інтервалами у три-чотири години.

3. Окреслено вимоги до планування меню

Щоб забезпечити різноманітність харчування, потрібно скласти примірне чотиритижневе сезонне меню.
Включення окремих страв до щоденного раціону, калорійність окремих прийомів їжі, мінімальні вимоги до режиму (кратності) приймання в їжу овочів, фруктів, м’яса, риби, яєць, горіхів, бобових та інших продуктів повинні відповідати нормам харчування.
Дозволяється використовувати меню, рекомендоване МОЗ, без погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби.
Засновник державних і комунальних закладів освіти також може забезпечити розроблення меню як для одного окремого закладу, так і для групи таких закладів.
Примірне чотиритижневе сезонне меню може складатися медичним працівником закладу дошкільної освіти та затверджуватися керівником такого закладу.
У разі постачання до закладу дошкільної освіти готових страв та/або послуг з харчування примірне чотиритижневе сезонне меню може складатися постачальником послуг з харчування (технологом, завідувачем виробництва) та затверджуватися керівником оператора ринку харчових продуктів, що здійснює постачання готових страв та/або послуг з харчування.
Примірне чотиритижневе сезонне меню можна використовувати після погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби.

4. Розписано калорійність сніданку, обіду та вечері за віковими групами: 1-4 та 4—6 (7) років .

Енергетична та поживна цінність їжі у закладі повинна відповідати загальним віковим потребам дітей згідно з нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії, визначеними МОЗ.

Потрібно планувати частку калорійності їжі у загальних енергетичних потребах залежно від режиму (кратності) харчування в закладі.

Якщо дитина з’їсть лише сніданок, вона має становити 25–30% добової потреби, відповідна частка для обіду збільшується до 30–35%. Орієнтовну кількість калорій на сніданок, обід та вечерю, добову калорійність для різних вікових груп наведено в Табл. 2.

5. Передбачено кількість білків, жирів і вуглеводів, яка має бути у стравах.

М’ясо, риба, молоко та молочні продукти, яйця, бобові та горіхи є основними джерелами білку. Додатковим джерелом корисних білків є злакові продукти. Кількість білків для сніданку, обіду та вечері, а також добова потреба в білку для різних вікових груп наведені у таблиці 2 до норм харчування.

Загальну кількість жирів для сніданку, обіду та вечері для різних вікових груп наведено у таблиці 3 до норм харчування.

Діти повинні регулярно споживати харчові продукти та страви з вмістом вуглеводів. Пріоритетні продукти цієї групи — рослинні продукти з високим вмістом харчових волокон. Кількість вуглеводів для сніданку, обіду та вечері для різних вікових груп наведено у таблиці 4 до норм харчування.

6. Розраховано добову потребу в рідині для дітей різних вікових груп.

Питна вода повинна бути постійно доступною у закладі освіти під час вживання їжі та у будь-який інший час. Засновник і директор закладу повинні забезпечити дітей чистою та безпечною питною водою, що відповідає вимогам, встановленим МОЗ.

Добову потребу в рідині для дітей різних вікових груп наведено у Табл. 3

7. Визначено, як забезпечити харчуванням дітей з особливими дієтичними потребами.

У закладах дошкільної освіти передбачено організацію харчування, зокрема і дієтичного.

Відповідно до пункту 12 Норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305 здобувачам освіти/дітям з харчовою алергією на молоко та молочні продукти (відповідно до медичної довідки, виданої лікарем загальної практики — сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, в якій зазначено особливі дієтичні потреби здобувача освіти/дитини із встановленим діагнозом) для харчування пропонуються рослинні напої.

У додатку 11 до норм харчування визначено особливості забезпечення харчуванням дітей з особливими дієтичними потребами. Зокрема, наведено причини особливих дієтичних потреб:

цукровий діабет;
харчова алергія;
целіакія — непереносимість глютену;
лактазна недостатність — непереносимість лактози;
вроджені порушення метаболізму — фенілкетонурія тощо.

Додаток 12 до норм харчування містить перелік харчових продуктів, які не містять глютену та які його містять й потрібно виключити із харчування у разі целіакії.

У Додатку 13 до норм харчування є інформація про вміст речовин і готові страви/вироби, які призводять до алергічних реакцій або непереносимості. У таблиці наведені індекси алергенів або непереносимих речовин і подана їх розшифровка.

Інформацію про наявність у складі готової страви/виробу алергену або непереносимої речовини потрібно обов’язково зазначити в меню відповідним індексом у дужках після назви готової страви/виробу (наприклад, сирники із сметаною (Л, МП), що вказує на наявність у страві лактози та молочних продуктів).

Інформацію з розшифровкою індексів алергенів або непереносимих речовин слід розмістити біля меню.

ХАРЧУВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ – ПРАВА БАТЬКІВ

Батьки можуть впливати на організацію харчування дітей у школах та садочках. Кожна мати чи батько мають право зайти у їдальню школи чи дитсадка і поцікавитися, що їсть її дитина (будь ласка, зауважте, що при цьому ви маєте бути здоровим/здоровою та обов'язково зняти верхній одяг).

Перше, на що варто звернути увагу, це на організацію інформаційного стенду на якому має бути:

меню-розклад на кожен день (склад та кількість продуктів заздалегідь затверджується у виконавчому органі місцевого самоврядування). Усі дані, вказані в меню, мають відповідати тому, що дитина має на тарілці згідно її вікової групи;
примірне двотижневе меню, погоджене власником закладу та територіальним органом Держпродспоживслужби, складається з урахуванням забезпечення сезонними продуктами;
книга відгуків та побажань;
інформація про організацію, яка здійснює організацію харчування у закладі освіти;
якщо у закладі освіти є буфет, має бути погоджений у Держпродспоживслужбі асортиментний перелік. Батьки можуть перевірити, чи немає серед продукції, яка продається у буфеті школи, забороненої. Варто зазначити що у закладах освіти забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти;
повинні бути виставлені розміряні за вагою контрольні порції страв на день.
У їдальні зобов’язані залишати добову порцію. Така порція зберігається промаркована в холодильнику і складається з усього, що входило в харчування дитини (із зазначенням, які страви, в який день або час були відібрані).
У їдальні, або поряд, обов’язково повинні бути створені умови для особистої гігієни, а саме: рушники, мило біля раковини, щоб діти змогли вимити руки. Згідно санітарних норм у їдальні має бути не тільки холодна, а й тепла вода.

Питний режим

Велике значення в організації харчування дітей має питний режим. Для його забезпечення:

мають бути обладнані питні фонтанчики, якщо для пиття використовують сиру воду, що відповідає ДСТУ 2874-82 "Вода питна";
у разі заборони використання сирої води для пиття застосовують кип'ячену;

Нові НОРМИ фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії

Завітавши у їдальню закладу освіти радимо батькам звернути увагу на зовнішній вигляд працівників:

усі мають бути у спецодязі, волосся має бути підібране і заправлене під головний убір;
на роботу до їдальні допускаються тільки особи, які мають дані про проходження медичного огляду, мають особову медичну книжку (ОМК). У разі відсутності даного документу або відсутності у ОМК відповідного переліку необхідних обстежень, роботодавець має право не допустити працівника до виконання своїх обов'язків.

Батьки у їдальні закладу освіти можуть;

спробувати тарілку рукою: чи їжа, яку дали дитині, тепла, чи холодна;
перевірити чистоту їдальні та посуду, в якому подають їжу дітям;
купити собі порцію їжі у шкільній їдальні і скуштувати її, щоб переконатися, що все свіже і доварене;
зважити порцію, щоб переконатися, що усі складові порції відповідають затвердженим ваговим нормам. Ваги для цього мають бути або у самій їдальні, або у харчоблоці – в такому разі можна попросити працівників провести цей вимір та простежити за вагою, не заходячи у харчоблок.

Задля здійснення контролю за організацією харчування, роботою харчоблоку, постачанням продуктів харчування - батьки можуть створити комісію з організації харчування у закладах освіти, можуть брати участь у бракеражній комісії, яка здійснює щоденний контроль за якістю готових страв, створювати раду з харчування.

Батьки навіть можуть делегувати представника батьківської громади закладу освіти для перевірки харчоблоку, щоб він з’ясував, у якому стані і як зберігаються та готуються продукти. Для цього представнику батьків необхідно пройти медичний огляд і отримати особову медичну книжку.

Після проведення контролю за організацією харчування учнів необхідно зафіксувати виявлені недолік. Документ складається у довільній формі, оскільки чітких вимог до його складання законодавство не передбачає. Це має бути опис виявлених проблем у організації харчування учнів. За результатами виявлених недоліків батьки та адміністрація закладу можуть звернутись до організації. яка надає послуги з харчування у цьому закладі, або до відповідних органів, на які покладені функції контролю.

Зовнішній контроль за організацією харчування учнів здійснюють:

територіальні органи Держпродспоживслужби;
органи виконавчої влади та місцевого самоврядування;
органи управління освітою.

Відповідальним за виконання та дотримання норм харчування у садочках є:

керівник закладу та засновник закладу.

У дитячому садочку обов’язок та контроль дотримання затверджених норм харчування покладено на медичну сестру

Режим харчування затверджується керівником закладу та залежить від режиму роботи. Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час, 4-5 разів на добу з інтервалами у 3-4 години.
Завезення продуктів харчування і продовольчої сировини повинні залежати від терміну їх реалізації та кількості дітей, які відвідують заклад, при цьому частота завезення повинна становити 2-3 рази на тиждень (м'ясні страви готуються - 4 рази, сирні та рибні - 2-3 рази на тиждень);

Консерви м'ясні, рибні та овочеві можуть використовуватися як виняток у разі відсутності м'яса, риби, свіжих овочів, але тільки після їх термічної обробки при приготуванні перших і других страв. При цьому необхідно закуповувати натуральні консерви без додавання олії, томату, оцту.
Ураховуючи можливі перебої у постачанні продуктів харчування, у дошкільному навчальному закладі повинен бути двотижневий запас рибних, м'ясних консервів, молочних продуктів тривалого терміну зберігання, фруктів. Запас овочів у дошкільному навчальному закладі повинен бути не більше ніж на 20 діб; круп, бобових - 30 діб.

Меню – розклад у ДНЗ : складається щоденно та окремо для двох вікових груп - дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6(7) років відповідно до затверджених норм харчування

Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медпрацівником (лікар, медсестра, дієтсестра), у разі його відсутності -іншою особою.